Парна терапія: коли вас двоє, а все одно самотньо

Один із найглибших запитів, із яким приходять на парну терапію, — «я відчуваю, що мене не чують».

⠀

І це справді боляче: бути поруч, говорити — і не відчувати контакту.

⠀

Він каже:

– Я взагалі не розумію, що не так. Я працюю, стараюся, забезпечую…

⠀

Вона:

– А мені здається, що я взагалі тобі байдужа. Наче живу з людиною, якій не цікаво, що зі мною.

⠀

На парній терапії ми дуже швидко бачимо суть: кожен із партнерів транслює біль. Але говорить на «своїй мові», і не чує іншого.

⠀

Він відчуває тиск. Вона — покинутість.

⠀

Він іде в мовчання, бо не хоче сварок. Вона кричить, бо не може більше мовчати.

⠀

І обидва — в самотності, захищаючись одне від одного замість того, щоб бути поруч.

Навчитись чути — це не талант, а навичка

Парна терапія — це не про пошук винного.

⠀

Це про мову, яку ви забули. Про контакт, який можна повернути.

⠀

Тут ви вчитесь зупиняти реакцію й питати:

– Що ти зараз відчуваєш?

⠀

А не — «Чому ти знову на мене кричиш?»

⠀

Тут ви помічаєте, як агресія — це часто захист від болю.

⠀

І як багато тепла з’являється там, де хтось нарешті каже:

– Я теж втомився. Я не знаю як, але хочу навчитись бути ближчим.

Парна терапія — це простір для відновлення контакту

Те, чого не вистачає у щоденних розмовах: уваги, присутності, паузи, щирості — з’являється тут.

⠀

Це місце, де двоє можуть знову побачити одне одного — не через образи, очікування чи втому. А справжньо.

⠀

Якщо вам болить — не соромно звернутися по допомогу. Навпаки, це сильний крок.

⠀

Парна терапія може стати тим, що врятує ваші стосунки.

⠀

Запрошую вас. Це не страшно. І дуже часто — це і є порятунок стосунків.

+380957713342