Проблеми комунікації в парі: чому вас не чують і як це змінити

Анастасія Демчук
29 трав.
Читати 2 хв

У своїй практиці я часто зустрічаю ситуації, коли жінка щиро говорить про свої почуття, а партнер… замикається, злість, відсторонення, тиша.

⠀

“Я ж не сварюся — я говорю про те, що мені боляче. Кажу: мені сумно, коли ти так говориш, а він злиться або йде…”

Це типова історія, яка ідеально ілюструє проблеми комунікації в парі. Чому так відбувається? Чому щирість не завжди наближає, а навпаки — створює ще більшу дистанцію?

⸻

Чоловіки і жінки спілкуються інакше

Жінкам зазвичай легше усвідомлювати свої почуття і говорити про них. Більшість з нас навчена в дитинстві рефлексувати, проговорювати — іноді навіть занадто.

⠀

У той час як багато чоловіків (особливо у нашому культурному середовищі) не мали простору, де їхні емоції були б прийняті. Біль, розгубленість, сум часто витіснялись.

⠀

Тому коли жінка каже:

🗣️ “Мені боляче, коли ти так говориш”,

🗣️ “Мені сумно, коли ти мене ігноруєш” —

чоловік може це почути як:

❌ “Я поганий”

❌ “Мене звинувачують”

❌ “Знову я все зіпсував”

І реакція йде на рівні захисного механізму — втекти, розізлитися або закритись.

⸻

Форма подачі має значення

Одна і та сама емоція може бути почута або як біль, або як звинувачення. І саме форма, в якій ми її подаємо, вирішує, чи партнер нас почує.

🔴 Приклад, який викликає спротив:

“Через тебе я відчуваю себе знеціненою. Твої слова мене образили.”

— Це звучить як напад. Навіть якщо у вас хороші наміри, чоловік може включити внутрішнього “захисника”, а не слухача.

🟢 Альтернатива — мова вразливості:

“Я бачу, як ти втомлюєшся. І я дійсно пишаюся тим, як ти стараєшся для нас. Але іноді я відчуваю себе самотньо. Мені дуже не вистачає тебе – ти поруч, але ніби тебе зі мною немає…”

Це — не напад, це біль.

А коли ми говоримо з позиції болю — інша людина хоче нас підтримати, а не захищатися від нас.